Зелена зона Майорівка

Про парк

Назва «Майорівка» трансформувалася від «Маєрівка», від прізвища власника цих земель ботаніка і садівника Йозефа Маєра. У 1870-1880-х роках австрійською армією тут споруджено форти. Залишки земляних укріплень п’ятикутної форми збереглись у лісовому масиві. У 1930-х Майорівку придбав Андрей Шептицький й створив тут відпочинкову оселю для студентів Львівської греко-католицької семінарії та Богословської академії.

Саме на Майорівці знаходиться знаменита Медова печера – геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Вона має антропогенне походження. На території Маєрівки здавна працювала каменоломня. У ній внаслідок видобутку вапняку у ХІІІ ст. утворилась досить простора печера, яка складається з трьох зал та коридору між ними. Склепіння першої зали підпирає кам’яна колона, друга зала завершується вузьким лазом. Печеру назвали Медова або Медунка – у ній є кристалічний вапняк, який кольором нагадує мед. У брошурі, виданій 1914 року Музеєм Дідушицьких, Медову печеру вносять до списку найцінніших пам’яток природи в околицях Львова. На сьогодні Медова печера є найбільшим відомим місцем зимової сплячки кажанів у місті, налічує стабільно 8-9 видів, серед них: нічниці, широковухи, вухані, що занесені до Червоної книги України.

Іншим видатним об’єктом зеленої зони є траса для мотокросу, що знаходиться в улоговині, а глядачі можуть спостерігати за дійством з навколишнього узгір’я. На межі Майорівки і Винниківського лісу є декілька чистих джерел, які утворюють потік Млинівський.

У 2007 році Львівською міською радою було запропоновано створити зелену зону «Майорівка», включивши до її меж геологічну пам’ятку природи «Медова Печера».