Ландшафтний заказник «Торфовище Білогорща»

Історична місцевість Білогорща була відома ще з часів Галицько-Волинського князівства. Лісисті околиці Львова слугували природним захистом та мисливськими угіддями для міщан і шляхти. З XVI–XVII століть тут почали з’являтися хутори та сільські поселення, а сама Білогорща увійшла до складу приміських сіл Львова. Місцевість славилася чистим повітрям і природними джерелами, а густі сосново-дубові ліси слугували джерелом деревини. Територія, де нині розташоване торфовище Білогорща, здавна була вкрита лісами та болотами, що формувалися завдяки природному застою води в знижених ділянках рельєфу. У XIX столітті тут почали добувати торф як дешеве паливо, і ця діяльність тривала аж до середини XX століття. Після Другої світової війни торфовище частково осушили, а прилеглі території використовували для сільськогосподарських угідь. Природний лісовий масив лишався майже недоторканим, що й зберегло унікальну флору та фауну. 

Ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» розташований на західній околиці Львова, в межах району Білогорща. Він створений для збереження унікального природного комплексу, який сформувався на місці колишніх торф’яників. Тут поєднуються заболочені луки, ділянки вологих лісів та відкриті водойми, що створюють сприятливі умови для багатьох рідкісних видів рослин і тварин.

Водно-болотні угіддя відіграють ключову роль у підтриманні екологічної рівноваги, адже вони слугують природними фільтрами, що очищують воду від забруднень, накопичують та поступово віддають вологу, запобігаючи паводкам і посухам. Вони є домівкою для величезної кількості видів птахів, рослин, земноводних та комах, зокрема рідкісних і зникаючих. Болота та заболочені луки також накопичують вуглець у торфових шарах, допомагаючи стримувати зміну клімату. Збереження таких екосистем є вкрай важливим як для природи, так і для людей, адже вони забезпечують чисту воду, багатство біорізноманіття та стабільність довкілля.

Рослинність торфовища Білогорща відзначається значним різноманіттям вологолюбних і болотних видів, серед яких трапляються рідкісні та охоронювані. Тут зростають комахоїдні рослини, зокрема росичка круглолиста, пухівка піхвова, а також різні види осок, ситників та мохів, зокрема сфагнові мохи, які формують торф. На вологих луках можна побачити калюжницю болотну, вербу попелясту, хвощі, а на відкритих ділянках — різнотрав’я, пристосоване до кислих ґрунтів. Така рослинність не лише підтримує унікальний вигляд ландшафту, а й створює важливе середовище для життя птахів, комах та дрібних ссавців.

 Місцеві луки та болота слугують місцем гніздування для водно-болотних птахів. Вони є найбільш численною групою тварин на території заказника – їх виявлено 104 види. З них 10 видів птахів внесені до Червоної книги України: лелека чорний, чернь білоока, шуліка чорний, лунь польовий, змієїд блакитноногий, підорлик малий, журавель сірий, сова довгохвоста, жовна зелена, сорокопуд сірий. Тут зареєстровано 25 видів тварин, занесених до Червоних списків, зокрема білозубка білочерева, горностай, бобер, вовк, лось та видра. Особливу природну цінність становлять залишки природних торфових шарів, які є своєрідним «архівом» кліматичної історії регіону.

«Торфовище Білогорща» виконує важливу екологічну функцію — регулює рівень ґрунтових вод та очищує їх, зберігає біорізноманіття й створює природний бар’єр від розбудови. Попри близькість до міста, територія зберегла відносну дикість і малопорушеність, але потребує постійної охорони від меліораційних робіт, засмічення та неконтрольованого відпочинку. Це місце є цінним прикладом того, як природні комплекси можуть існувати в межах великого міста.