Личаківський парк

В ті часи Львів швидко розростався, а з ним і забудовувалася територія довкола теперішньої вулиці Личаківської. Тому в 1894 році було запроектовано Личаківський парк. Однією з передумов для його створення був запуск трамваю до теперішньої вулиці Тракт Глинянський. Пізніше колію розібрали і тепер гілка трамваю закінчується на початку вулиці Пасічної.

Архітектором парку був «інспектор міських плантацій» Арнольд Рерінг. Він займався проектуванням зелених насаджень у Львові і наглядав за їх станом. До робіт архітектора також належать Стрийський парк, Парк Залізна Вода, проєкт скверу теперішнього Проспекту Свободи та ряд інших.

Не оминули парк і легенди – за словами українського історика Іван Крип’якевича: «На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана «диявольським млином». Якийсь промисловець хотів використати «Личаківські вітри» й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю».

У 1905 році на території парку було споруджено пам’ятник польському національному героєві Войцеху Бартошу Гловацькому, який зберігся до наших днів. До речі до початку Другої світової війни офіційна назва Личаківського парку була не Личаківський, а «Парк Гловацького».

Ландшафт парку – дуже й дуже горбистий. При його створенні довелося засипати декілька піщаних та глиняних кар’єрів і вирівняти рельєф. До речі, унікальною особливістю парку є те, що в його західній частині можна зустріти насадження чорної сосни. Повітря у сосновому лісі вважають лікувальним, тому з такою метою сюди приходило і приходять багато львів’ян. 

Основу композиції парку Личаківського складає масив сосни чорної або австрійської, який було висаджено наприкінці XIX сторіччя. Серед дерев цього виду є особливо цінний екземпляр, який має рідкісне природне утворення – Відьмину мітлу.  Окрім сосни чорної є також вікові екземпляри ялини європейської. Хвойні рослини доповнюють листяні дерева: граб звичайний, гіркокаштан кінський, клени гостролистий та явір, багряник японський. Багряник має особливо привабливий вигляд восени, привертаючи увагу яскравим листям. 

Серед кущів переважають садовий жасмин корончастий, кольквіція приємна та бруслина європейська. Особливо привертає до себе увагу масив з кущів виду спірея Вангута, який відзначається рясним цвітінням на початку літа. Поблизу оглядового майданчика за пагорбом Слави зростають старі кущі бузків, що відносяться до мало поширених в Україні цінних ретросортів: Білий Лебідь, Рожева Хмара, Аметист. 

У парку зростає чимало привабливих трав’янистих рослин, з яких найбільш цікавими є цибуля гусяча, ряст щільний, та рідкісний вид – копитняк європейський. У квітні- травні рясно квітнуть фіалка запашна та конвалія травнева (її тонкий аромат справляє незабутні враження). У травні-червні парк заквітчують масиви кінського часника звичайного (часничника). Молоде листя цієї рослини вживають у їжу як приправу замість часнику і як салатну зелень.