Парк «Залізна вода»

Садівник з великою повагою поставився до природної краси букового пралісу, максимально зберігши його, але зробивши зручнішим для відпочинку. Прокладена Рерінгом головна прогулянкова стежка вільно звивається поміж ярами, з’єднуючи два прилеглі райони через численні галявини, вподобані львів’янами для пікніків; другорядні стежки ведуть до джерел і оглядових майданчиків. При головній алеї були висаджені акцентні групи дерев – чорних сосен, модрин, берез.

В 1930-ті став Камінського перетворили на багатофункційний басейн, збудований у стилі функціоналізму; після війни він став спорткомплексом «Динамо». В міжвоєнний час парк носив назву «Парк Нарутовича», на честь першого президента міжвоєнної Польщі. Є свідчення, що в той час у парку був штучний водоспад, що не зберігся до наших часів. У радянські часи ближче до входу у парк з’явилась скульптура дівчини з козулею.

На території парку спостерігається вихід мергелів, чим і зумовлена поява численних джерел, вода яких містить залізо, що й дало назву парку. Вхід до парку з боку вул.Стуса прикрашають два явори вигадливої форми. Посеред масиву зелені зберігся старий яблуневий сад, який, можливо, є залишком давнього маєтку Снопків.  Парк має унікальну природну саморегуляцію рослин; його насадження представлені буковими і дубово-грабовими лісами за участю екзотів: сосни чорної, сосни Веймута. У парку збереглися вікові дерева, яким близько 150 років. 

Протягом минулих років насадження парку було доповнено молодими деревами на заміну тих, що були втрачені внаслідок буревіїв. Так у парку з’явилися колоновидні буки з пурпуровим листям, декоративні яблуні та груші, глоди, ліщина деревовидна. В пам’ять про загиблих воїнів їхніми родинами було посаджено 8 кленів-яворів, а також 5 кленів Фримана.

Навесні схили ярів парку рясно вкриває килим з первоцвітів – анемони дібровної та рясту щільного, а галявини вздовж вул. Мишуги прикрашають крокуси. Територія парку багата на трав’янисті рослини, що мають охоронний статус, також тут зустрічаються червонокнижні гриби.

На ділянці зі старими теплицями Рьорінга силами громадських організацій зараз стрімко розвивається простір міського садівництва – Розсадник. «Розсадник» – простір екопросвітництва та природотерапії, який розвивається завдяки співпраці різних зацікавлених сторін – небайдужих мешканців, громадських організацій, локальних фундацій, міждержавних донорів, свідомого бізнесу та за сприяння Львівської міської ради.

У просторі вже облаштовано понад два десятки грядок для вирощування городини та декоративних рослин, встановлено чотири типи компостерів для переробки садових і харчових відходів, зведено сцену для проведення подій, підвищено безпеку території шляхом облаштування огорожі, переобладнано старі бетонні блоки у парклети для відпочинку, ліквідовано стихійне сміттєзвалище та розчищено підхід до теплиць, відновлено одну з технічних споруд у «будиночок садівника».

Простір розсадника використовується для проведення зустрічей з елементами садотерапії, майстер-класів з вирощування рослин, догляду за зеленими насадженнями, компостування, розмноження рослин та сезонних робіт у саду. Це місце для навчання, проведення еко-заходів та розвитку міського садівництва, що прагне стати «кліматичним офісом» для громади.

Стратегічний розвиток. За підтримки Nadace Partnerství було проведено численні консультації з експертами, проаналізовано успішні міжнародні кейси та розпочато формування візії реконструкції теплиць, що знаходяться на території простору.