Парк «Залізна вода»

©Оксана Софіянчук

Про парк

Парк був заснований у околиці, яка була популярною відпочинковою зоною для львів’ян з ХІХ ст. Популярність «Залізної води» як рекреаційної місцевості сягає доби бідермаєру, коли тут влаштовував літні вистави німецький театр під керівництвом Франца Краттера. Поруч був великий став, відомий як «ставок Камінського». Міський парк започаткували у 1905 році за проектом славетного садівничого Львова Арнольда Рьорінга, який займався облаштуванням парку до останніх днів свого життя. Сам А. Рьорінг мешкав поруч з парком, тут була його школа садівництва та теплиці, залишки яких можна знайти з боку вул. Мушака.

Садівник з великою повагою поставився до природної краси букового пралісу, максимально зберігши його, але зробивши зручнішим для відпочинку. Прокладена Рерінгом головна прогулянкова стежка вільно звивається поміж ярами, з’єднуючи два прилеглі райони через численні галявини, вподобані львів’янами для пікніків; другорядні стежки ведуть до джерел і оглядових майданчиків. При головній алеї були висаджені акцентні групи дерев – чорних сосен, модрин, берез.

В 1930-ті став Камінського перетворили на багатофункційний басейн, збудований у стилі функціоналізму; після війни він став спорткомплексом “Динамо”. В міжвоєнний час парк носив назву «Парк Нарутовича», на честь першого президента міжвоєнної Польщі. Є свідчення, що в той час у парку був штучний водоспад, що не зберігся до наших часів. У радянські часи ближче до входу у парк з’явилась скульптура дівчини з козулею.

На території парку спостерігається вихід мергелів, чим і зумовлена поява численних джерел, вода яких містить залізо, що й дало назву парку. Вхід до парку з боку вул.Стуса прикрашають два явори вигадливої форми. Посеред масиву зелені зберігся старий яблуневий сад, який, можливо, є залишком давнього маєтку Снопків. Парк має унікальну природну саморегуляцію рослин; його насадження представлені буковими і дубово-грабовими лісами за участю екзотів: сосни чорної, сосни Веймута. У парку збереглися вікові дерева, яким близько 150 років.

Протягом минулих років насадження парку було доповнено молодими деревами на заміну тих, що були втрачені внаслідок буревіїв. Так у парку з’явилися колоновидні буки з пурпуровим листям, декоративні яблуні та груші, глоди, ліщина деревовидна. В пам’ять про загиблих воїнів їхніми родинами було посаджено 8 кленів-яворів.

Навесні схили ярів парку рясно вкриває килим з первоцвітів – анемони дібровної та рясту щільного, а галявини вздовж вул. Мишуги прикрашають крокуси. Територія парку багата на трав’янисті рослини, що мають охоронний статус, також тут зустрічаються червонокнижні гриби.

«Залізна вода» є частиною міських озеленених територій, які півколом охоплюють східний край Львівської улоговини. Парк має свою неповторну атмосферу затишку; він є ідеальним місцем як для романтичних прогулянок, так і для спостереження за місцевою флорою і фауною. На ділянці зі старими теплицями Рьорінга силами громадських організацій зараз стрімко розвивається зона ще однієї корисної активності – міського садівництва.